Віссаріон Алявдін про Товариство потомків учасників Вітчизняної війни 1812 року


 Потомок генерала Івана Ушакова Віссаріон Алявдін

Цього року, у рамках широкомасштабної кампанії святкування двохсотрічного ювілею перемоги над Наполеоном, відбудеться з’їзд Товариства потомків учасників Вітчизняної війни 1812 року. Про історію цого Товариства в одному зі своїх інтерв’ю розповів потомок генерала Івана Ушакова Віссаріон Алявдін.

– Товариства потомків учасників Вітчизняної війни 1812 року було створене у 1964 році як гурток при Бородінській панорамі. У 60-і роки обговорювати свій родовід, тим більше, родовід нащадків офіцерів, дворян, було, м’яко кажучи, неактуально. Наш засновник Володимир Казачков набрався мужності і прийшов в Панораму, що тільки-но відкрилася, до її директора, радянського відставного генерала, який відгукнувся на цю пропозицію.

– Що треба для того, щоб вступити у Товариство?

– Надати родовід, з якого виходить, що ваш предок був учасником цієї війни. Зрозуміло, мова не лише про офіцерів. У нас є унікальні люди, предки яких були рядовими чинами. Таку історію дуже складно простежити, але у нас є фахівці генеалогії. Іноді приходять люди, які говорять, що усі документи було втрачено, ми їх теж не відваджуємо, вони приходять на наші зустрічі.

Генерал-майор Іван Михайлович УшаковМій прямий предок, прапрапрадід – був командиром відомого Чернігівського піхотного полку. Його дивізія стояла на Німані і почала відступ до Москви. Він пройшов і Вітебськ, і Смоленськ, дійшов до Бородіна у складі основної армії. У Бородіні він був командиром полку, полковником. І зі своїм полком був кинутий за наказом Багратиона відбити так звану Семенівськк флеш. Під час штурму отримав важке поранення – йому роздрібнило ядром ногу нижче коліна, а куля потрапила в щелепу. Йому ампутували ногу. Мій прапрапрадід вилікувався, і вже в Європі наздогнав свій полк, без ноги, і пішов у відставку тільки після закінчення війни. А потім повернувся у свій маєток і став проводирем дворянства Курської губернії. У мене в сім’ї ніхто не приховував, ким були предки, але подробиці не були відомі. Знали, що генерал, брав участь у війні з Наполеоном, був поранений. І коли я потрапив у Воєнно-історичний архів, я відновив усі дані.

– Ваше Товариство докладає зусиль, щоб боротися з самозванцями?

– У нас дуже хороший досвід роботи по відметенню самозванців. До нас приходять періодично люди: то нащадок Дениса Давидова, то якогось знаменитого генерала. Дуже швидко стає зрозуміло, що це люди з нездоровим марнославством. Так, ми розуміємо, що на руках іноді не залишається документів, але ж інформація часто зберігається в сім’ї в усній формі. А ще є архіви, де зберігаються сотні, тисячі послужних списків.

– Скільки членів у вашому Товаристві? І наскільки воно впливове і активне?

– Довгий час Товариство налічувало буквально 100 чоловік. Зараз нас близько 300. У останні два роки відкрили декілька відділень – в Калінінграді, у Воронежі, в Костромі… Звичайно, це крапля в морі, і насправді нащадків учасників Вітчизняної війни значно більше. А з точки зору авторитету ми дуже раді, що у рамках підготовлюваного ювілею, до нас стали звертатися, що відбудеться З’їзд потомків учасників Вітчизняної війни 1812 року, він міжнародний. Сюди приїдуть з регіонів і з-за кордону більше 100 чоловік.

– Держава згадала про вас у зв’язку з ювілеєм. Багато людей напевно захочуть зробити собі піар на цій справі. Як ви до цього відноситеся?

– Звичайно, це державний ювілей, і ми розуміємо, що тут є деякий елемент парадності. Цим потрібно користуватися, і усі розумні люди так роблять. Це можливість зберегти пам’ять про велич подвигу руських людей, про велич і значущість російської історії. Тому що зараз вона піддається жорстоким нападкам. Починається фальсифікація історії. У колишні часи творила свавілля радянська історична наука, а зараз історію по-іншому іноді намагаються вивернути навиворіт. Ми вважаємо, що правда, жива історія – це куди корисніше, ніж якісь опуси ідеологів. Так що ми хочемо використати цей ювілей в хорошому сенсі.




Вірне Козацтво

Навігація

Пошук


Останні публікації


ПО УКРАЇНІ


Службове

Справжня Україна