Після запеклого бою під Малоярославцем французький імператор Наполеон Бонапарт перебував у поганому настрої і тяжких роздумах. Хоча врешті-решт італійці під командуванням віце-короля Італії Ежена да Богарне знову оволоділи згарищем, яке колись було Малоярославцем, стратегічна обстановка для “Великої армії” лише погіршилася.

В результаті самовідданих дій солдатів Дохтурова, які скули увесь корпус Богарне, Кутузов отримав можливість зосередити біля Малоярославця основні сили російської армії і перерізати дорогу Боровськ-Калуга. Тепер Наполеон був вимушений, для того, щоб прорватися у багаті припасами південні губернії, атакувати руські війська, що розташувалися на зручних оборонних позиціях. Шанси на успіх були дуже малі: російська армія показала себе неперевершеною в обороні, а бойовий дух “Великої армії” падав з кожним днем…

До того ж вранці 25 жовтня (13 жовтня за старим стилем) французькі бівуаки біля Городні, де на той час знаходився штаб Наполеона, зазнали несподіваного нападу шести козачих полків під командуванням генерал-майора Олексія Васильовича Іловайского 3-го. Атака була настільки стрімкою, що сам Наполеон Бонапарт ледве уникнув полону.

“Ваша Величність, це козаки”, ― вигукнув обер-шталмейстер Коленкур, побачивши незнайомих кавалеристів і виймаючи шпагу. “Цього не може бути”, – відповів Наполеон. Але генерал-ад’ютант Рапп, схопивши за поводи, вже розгортав коня імператора. Конвой і свита кинулися назустріч козакам. Зав’язався рукопашний бій. Козаки, звичайно, не здогадувалися про те, який щасливий випадок їм підвернувся. Їхньою метою був артилерійський парк, що знаходився поруч. Кинувши незначну групу французів, козаки спрямувалися на гармати і зарядні ящики.

Захопивши 11 гармат, козаки Іловайского під натиском кавалерії французької Імператорської гвардії відкотилися, проте, цей епізод справив на імператора Франції величезне враження. Цей випадок, що трохи не закінчився полоном, змусив імператора потурбуватися про те, щоб не потрапити в руки супротивника живим. На прохання Наполеона його особистий хірург виготовив отруту, яку імператор відтоді завжди зберігав при собі.

Кінець-кінцем, в результаті пережитого стресу, Наполеон дійшов висновку, що єдиним прийнятним рішенням буде повернення до Європи по старій Смоленській дорозі. 15 жовтня Велика армія знялася зі своїх бівуаків біля Малоярославця і попрямувала через Боровськ і Верею на Можайськ.

Це рішення Наполеона стало, безумовно, роковим: відступ на Смоленськ по розореній дорозі, без запасів провіанту і фуражу під постійними ударами козацьких і партизанських загонів прирікав його армію на загибель.

Дата: 31 10 2012 | Рубрика: Історія війни, Основні події | | Позначки: 1812, історія, битва, війна, козацтво, Малоярославець, Росія, тактика