Доповідь “Вітчизняна війна 1812р. і Україна” на 78 Міжнародній науковій конференції молодих вчених, аспірантів і студентів


Початок ХІХ ст. в Європі знаменувався посиленням суперечностей між Англією та Росією з одного боку і Францією з другого. У 1804 році Наполеон Бонапарт проголосив себе імператором. Внаслідок російсько-прусько-французької війни 1806 – 1807 рр. і поразки коаліційних військ Росія залишилась практично віч-на-віч з Францією. Сутичка між ними була неминучою. Францію підтримала Прусія і Австрія. Щоправда Австрія передала Франції лише 30 тис. чоловік із своєї 200-тисячної армії, за що Росія зобов’язувалась не претендувати на Галичину. Україну Наполеон хотів поділити на три військово-адміністративні провінції — наполеоніди, які повинні були очолювати його маршали.

Армія вторгнення налічувала 600 тис. чоловік і 1372 гармати. Російська армія, яка налічувала 597 тис. чол., була поділена на три частини. Необхідно звернути увагу, що І-ша армія генерала Барклая-Де Толлі захищала напрям на Петербург, друга — генерала Багратіона — шлях на Москву, третя — генерала Тормасова дислокувалась на Волині і заступила шлях французькій армії на Київ. Переправа французьких військ як початок Вітчизняної війни почалась 12 червня 1812 р. через р. Німан. У третій армії Тормасова, що перекривала шлях в Україну, налічувалось 46 тис. чоловік, 168 гармат.

З початком війни серед українського дворянства, колишньої козацької старшини зразу з’явилися надії на те, що лояльне ставлення до Росії, підтримка її у війні проти Франції дасть змогу поставити питання про відновлення знову козацьких привілеїв і навіть самого героїчного козацького війська. Саме тому з дозволу російського царя Олександра І почалося формування козацьких полків. Служити в них зголосилися близько 20 тис. чоловік. Надзвичайно активну участь у швидкому формуванні загонів брав, і це обов’язково треба підкреслити, видатний український письменник Іван Котляревський. На превеликий жаль в інших губерніях України уряд заборонив формування ополчень. На ополчення було витрачено величезні кошти — 9 мільйонів карбованців, 13,5 пудів срібла та кілька кілограмів золота.

У кінці липня 1812 р. французькі війська просунулися на південь. Французька кіннота з’явилась на Чернігівщині. З’явилася загроза взяття Києва. Тому надзвичайно швидко і організовано був зміцнений київський гарнізон.

26 серпня 1812 року, тобто, майже 200 років тому відбулася історична, всесвітнього значення Бородинська битва. Французи потерпіли поразку (у численних художніх творах аналізуються, змальовуються події та герої Бородинського бою). Втрати французів становили 37 % від загальної чисельності армії.

Необхідно звернути увагу, що участь у Бородинській битві Новоросійського, Харківського, Охтирського, Ізюмського, Глухівського, Катеринославського, Малоросійського, Чернігівського, Волинського, Київського, Таврійського та інших полків мало надзвичайно велике значення. Звернемо увагу, що саме ці полки були сформовані переважно з українців.

На початку вересня 1812 року відбувся наступ третьої армії під керівництвом генерала Тормасова та Дунайської армії (у складі яких налічувалося 55 тис. чоловік) і захоплення Волині.

Армія Наполеона ввійшла в Москву. Саме з цього почався розгром французької армії (пусте місто, голод, морози, тощо). 7 жовтня 1812 року Наполеон віддав наказ про відступ з Москви. Тяжким, надзвичайно трагічним було повернення французької армії назад. 16 листопада 1812 р. французькі війська переправилися через р.Березину. Багато солдатів назавжди полягли тут. Кордон перейшли лише 30 тис. солдатів французької армії.

18 березня 1814 р. відбулася капітуляція Франції. Наполеон зрікся влади. Але Наполеон ще мріяв про нові успіхи… 6 червня 1815 року у світовій історії відбулася доленосна битва — битва під Ватерлоо. Після цієї битви відбулася остаточна поразка Наполеона. Імператора Франції Наполеона Бонапарта було заслано на острів Святої Єлени. Там він і помер.

Таким чином, політичне життя в Україні розвивалося і набирало сили після війни 1812 року, закордонного походу армії, ознайомлення із надбанням західно-європейської суспільної думки — і все це впливало на суспільно-політичні процеси та рухи в Україні.

К.А. Бузмакова, А.В. Гембець (Національний університет харчових технологій); науковий керівник С.Б. Буравченкова. Програма і матеріали 78 міжнародної наукової конференції молодих учених, аспірантів і студентів, Україна, 2012р. Рекомендовано вченою радою НУХТ Протокол № 7 від 23 лютого 2012 р.




Вірне Козацтво

Навігація

Пошук


Останні публікації


ПО УКРАЇНІ


Службове

Справжня Україна